Мобілізовані військовослужбовці в Україні не мають чітко визначеного календарного терміну служби в місяцях чи роках. Їхнє перебування у війську безпосередньо прив’язане до тривалості особливого періоду — воєнного стану та загальної мобілізації. Служба триває доти, доки ці режими діють, або до окремого рішення Президента про демобілізацію.
Станом на кінець липня воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року. Для більшості призваних після 24 лютого 2022 року це означає, що строк служби продовжується автоматично без фіксованої дати повернення. Водночас з’явилися механізми переходу на мотиваційні контракти з чіткими термінами та гарантованою відстрочкою.
Індивідуальне звільнення можливе лише за чітко прописаними в законі підставами — стан здоров’я, сімейні обставини, досягнення граничного віку тощо. Масової демобілізації наразі немає.
Правова основа терміну служби мобілізованих
Ключове положення міститься в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу». Для військовослужбовців, призваних під час мобілізації в умовах воєнного стану, строк служби відповідає тривалості особливого періоду та проведення загальної мобілізації. Закон не встановлює цифр на кшталт «два роки» чи «тридцять шість місяців». Він прямо пов’язує тривалість служби з юридичним статусом війни.
Особливий період розпочався 24 лютого 2022 року і досі не завершився. Воєнний стан і мобілізація продовжуються Указами Президента, які затверджує Верховна Рада, зазвичай кожні 90 діб. Останнє продовження, ухвалене 14 липня 2026 року і підписане Президентом, діє з 2 серпня до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте поспіль продовження з початку повномасштабного вторгнення.
Практичний наслідок простий: людина, мобілізована навесні 2022 року, може перебувати на службі вже понад чотири роки без гарантованої дати демобілізації, якщо не настануть підстави для індивідуального звільнення.
У мирний час строки були чіткими — для строковиків 12–18 місяців, для контрактників 3–5 років залежно від складу. Під час воєнного стану ці норми для мобілізованих не застосовуються. Служба триває до окремого рішення про демобілізацію або скасування воєнного стану.
Підстави для звільнення мобілізованих під час воєнного стану
Загальної демобілізації немає, проте стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» містить вичерпний перелік підстав, за якими військовослужбовець може бути звільнений навіть під час дії воєнного стану. Ці підстави поділяються на кілька груп.
За станом здоров’я звільнення можливе на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. Наявність інвалідності також дає право на звільнення, якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати службу.
Сімейні обставини охоплюють виховання трьох і більше дітей віком до 18 років (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів), догляд за дитиною з інвалідністю, наявність дружини чи чоловіка з інвалідністю I–II групи, а також випадки, коли військовослужбовець є єдиним опікуном. Перелік поважних причин детально прописаний у частині дванадцятій статті 26.
Досягнення граничного віку — 60 років для більшості категорій (для вищого офіцерського складу можливе продовження до 65 років) — також є підставою для звільнення. Звільнення з полону, набрання законної сили обвинувальним вироком із покаранням у вигляді позбавлення волі, а також окремі випадки скорочення штатів для вищого офіцерського складу теж передбачені законом.
Важливо розуміти: наявність підстави не означає автоматичного звільнення. Військовослужбовець або його представники мають подати рапорт, зібрати підтверджуючі документи (медичні висновки, свідоцтва про народження дітей, рішення судів тощо) і пройти встановлену процедуру. Відмову можна оскаржувати через військового омбудсмана або в судовому порядку.
Нові мотиваційні контракти як шлях до прогнозованого терміну
У червні Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт мотиваційних контрактів (постанова № 768). Він діє два роки — до червня 2028-го — і дає можливість перейти з необмеженої мобілізаційної служби на контракт із фіксованим терміном.
Існують три основні типи:
- Піхотно-штурмовий контракт — 10 місяців для діючих військовослужбовців, 14 місяців для цивільних із запасу, 6 місяців для тих, хто вже звільнявся і повертається.
- Бойовий контракт для інших бойових посад — 24 місяці.
- Базовий контракт для штабних, логістичних і технічних спеціальностей — також 24 місяці.
Після завершення контракту військовослужбовець отримує гарантоване право на звільнення та відстрочку від повторної мобілізації. Базова відстрочка становить не менше 6 місяців. Додатково нараховується час за участь у бойових діях (+3 місяці за кожні 30 днів на бойових позиціях для коротших контрактів) та за попередню службу з 2022 року (+6 місяців за кожен рік служби). Попередня мобілізаційна служба враховується саме для розрахунку відстрочки, але не зараховується до строку нового контракту.
Перехід на новий контракт можливий до завершення поточного статусу мобілізованого. Після підписання попередній статус припиняється. Оформлення доступне через застосунок «Армія+» або безпосередньо у військовій частині.
| Категорія | Термін служби | Можливість звільнення / відстрочки |
|---|---|---|
| Мобілізовані за призовом | До закінчення особливого періоду або рішення про демобілізацію | Лише за підставами ст. 26 (здоров’я, сім’я, вік тощо) |
| Піхотно-штурмовий контракт | 6–14 місяців | Гарантоване звільнення + відстрочка від 6 місяців |
| Бойовий / базовий контракт | 24 місяці | Гарантоване звільнення + відстрочка від 6 місяців |
Підготовка та розподіл після мобілізації
Новобранці без попереднього військового досвіду не вирушають одразу на передову. Закон передбачає обов’язковий курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП) тривалістю не менше 30 діб. Далі йде фахова підготовка залежно від військово-облікової спеціальності — від 14 до 50 діб, а також колективна підготовка до 15 діб. Загалом процес може тривати до трьох місяців.
Місце подальшої служби визначається з урахуванням висновку ВЛК, потреб Сил оборони та наявності вільних посад. Розподіл відбувається до з’єднань, військових частин, установ, навчальних закладів або правоохоронних органів спеціального призначення. Командування враховує стан здоров’я, наявність досвіду та актуальну оперативну обстановку.
Практичні поради для військовослужбовців і родин
Для тих, хто вже служить, найважливіше — своєчасно відстежувати зміни в законодавстві та внутрішніх наказах. Якщо з’явилися підстави для звільнення за здоров’ям чи сімейними обставинами, варто негайно збирати документи і подавати рапорт через командира або через «Армію+». Затримка з документами часто ускладнює процес.
Родинам корисно знати, що місце роботи та посада зберігаються за мобілізованим до закінчення особливого періоду або фактичного звільнення (стаття 119 Кодексу законів про працю). Середній заробіток із 2022 року вже не зберігається, але саме місце роботи — так.
Перехід на мотиваційний контракт може стати розумним рішенням для тих, хто хоче прогнозованості. Він не гарантує негайного звільнення всіх, хто служить з 2022 року, але створює зрозумілий горизонт і додаткові фінансові стимули. Перед підписанням варто уточнити, чи підходить конкретна посада під піхотно-штурмовий чи бойовий контракт, бо саме від цього залежить строк.
Станом на літо 2026 року загальної демобілізації немає. Єдиний шлях до прогнозованого повернення додому для більшості — або настання підстав за статтею 26, або перехід на новий контракт із чітким терміном і наступною відстрочкою.
Ситуація залишається динамічною. Кожні 90 днів Верховна Рада розглядає чергове продовження воєнного стану. Паралельно Міноборони працює над механізмами ротації та поетапного звільнення найдовше служивших, проте конкретні критерії станом на кінець липня 2026 року ще не набули форми закону. Тому головне правило для всіх, хто слугує або чиї близькі служать, — орієнтуватися на чинні норми і не відкладати оформлення документів, якщо для цього з’явилися законні підстави.