Фрегат «Адмірал Григорович» — головний корабель однойменного класу проєкту 11356Р, який увійшов до складу Чорноморського флоту Росії в березні 2016 року. Він носить ім’я останнього морського міністра Російської імперії Івана Костянтиновича Григоровича і став одним із перших сучасних носіїв крилатих ракет «Калібр» у складі російського флоту.
Корабель водотоннажністю понад чотири тисячі тонн здатний виконувати завдання далекої морської зони: завдавати ударів по наземних і морських цілях, забезпечувати протиповітряну й протичовнову оборону, супроводжувати важливі конвої. За десять років служби він пройшов десятки тисяч морських миль, брав участь у сирійській кампанії й неодноразово з’являвся біля берегів Європи.
Сьогодні «Адмірал Григорович» залишається активним бойовим кораблем, який регулярно виконує завдання далеко від бази в Севастополі, демонструючи можливості російських фрегатів середньої водотоннажності.
Ім’я, яке дав кораблю адмірал імперії
Іван Костянтинович Григорович народився 26 січня 1853 року в Санкт-Петербурзі в родині потомственого моряка. Після закінчення Морського корпусу в 1874 році він швидко просувався службою. Під час російсько-японської війни командував броненосцем «Цесаревич». У ніч на 27 січня 1904 року японські міноносці торпедували корабель, але Григорович зумів утримати його на плаву й продовжити бій. За цю стійкість його нагородили орденом Святого Володимира з мечами.
Після війни він очолював порт Порт-Артур, потім служив начальником штабу Чорноморського флоту, командував базами в Лібаві та Кронштадті. У 1911 році став морським міністром і адміралом. Під його керівництвом Російська імперія розпочала масштабну програму будівництва лінійних кораблів — чотирьох дредноутів типу «Севастополь» для Балтики й чотирьох типу «Імператриця Марія» для Чорного моря. Григорович домагався фінансування від Думи, контролював верфі й готував екіпажі. Революція 1917 року перервала його кар’єру. Він емігрував до Франції й помер у Ментоні 3 березня 1930 року в бідності, заробляючи на життя малюванням морських пейзажів. У 2005 році його прах перепоховали в Олександро-Невській лаврі.
Саме цьому адміралу, який намагався відродити флот після цусімської катастрофи, і присвятили головний корабель нового класу.
Як народився проєкт 11356Р
На початку 2010-х років російський флот гостро потребував нових фрегатів для Чорного моря. Будівництво складніших кораблів проєкту 22350 («Адмірал Горшков») затягувалося. Тоді вирішили швидко створити серію на базі вже відпрацьованого експортного проєкту 11356 — фрегатів типу «Тальвар», які будували для Індії. Конструкторське бюро «Північне» у Санкт-Петербурзі адаптувало проєкт під російські вимоги.
Закладку головного корабля провели 18 грудня 2010 року на суднобудівному заводі «Янтар» у Калінінграді (заводський номер 01357). Корпус спустили на воду 14 березня 2014 року. Випробування тривали майже весь 2015 рік. 10 березня 2016 року підписали прийомоздавальний акт, а наступного дня підняли Андріївський прапор. Корабель увійшов до складу 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту з бортовим номером 745 (пізніше 494).
Серія планувалася з шести одиниць, але після 2014 року Україна припинила постачання газотурбінних двигунів виробництва «Зоря-Машпроєкт». Через це завершили лише три кораблі для Чорноморського флоту: «Адмірал Григорович», «Адмірал Ессен» і «Адмірал Макаров». Решту корпусів продали Індії.
Технічні характеристики фрегата
Корабель спроєктований як багатоцільовий фрегат далекої морської зони з елементами стелс-технологій. Корпус і надбудови мають знижену радіолокаційну, акустичну та інфрачервону помітність.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Водотоннажність стандартна / повна | 3620 / 4035 т | За даними відкритих джерел |
| Довжина / ширина / осадка | 124,8 / 15,2 / 4,2 м | Габаритна осадка до 7,5 м |
| Головна енергетична установка | COGAG (2 × DS-71 + 2 × DT-59) | Загальна потужність близько 60 900 к.с. |
| Максимальна швидкість | 30 вузлів | Економічна — 14 вузлів |
| Дальність плавання | 4850 миль | На швидкості 14 вузлів |
| Автономність | 30 діб | З повним запасом провізії |
| Екіпаж | 180–200 осіб + 20 морських піхотинців | Включно з 18 офіцерами |
Дані зібрані з відкритих технічних описів проєкту 11356Р та публікацій профільних військових ресурсів. Енергетична установка дозволяє кораблю швидко набирати хід і довго тримати економічний режим, що критично важливо для тривалих походів.
Озброєння: від «Калібрів» до протичовнових ракет
Головна ударна сила фрегата — універсальна корабельна стрільбова комплексна система 3С14 на вісім комірок. У ці комірки можна завантажувати крилаті ракети сімейства «Калібр» (3М14 для наземних цілей, 3М54 для кораблів), протикорабельні «Онікс» або, у перспективі, гіперзвукові «Циркон». Дальність «Калібрів» по наземних цілях сягає двох тисяч кілометрів.
Саме здатність завдавати ударів крилатими ракетами з моря зробила цей клас особливо цінним для російського командування.
Протиповітряну оборону забезпечує комплекс «Штиль-1» із 24 ракетами 9М317М у вертикальних пускових установках. Ближню зону прикривають дві 30-мм установки АК-630М і переносні комплекси «Ігла-С» або «Верба». Артилерія представлена 100-мм автоматичною установкою А-190, здатною вести вогонь із темпом до 80 пострілів на хвилину на дальність понад 20 км.
Протичовнове озброєння включає торпедні апарати калібру 533 мм, реактивну бомбометну установку РБУ-6000 і можливість застосування протичовнових ракет сімейства «Калібр». На кормі є ангар і злітно-посадковий майданчик для вертольота Ка-27 або Ка-31.
- Ударні ракети — 8 комірок UKSK (Калібр / Онікс / Циркон)
- Зенітні ракети середньої дальності — 24 ракети «Штиль-1»
- Артилерія — 1 × 100 мм А-190 + 2 × 30 мм АК-630М
- Протичовнове — торпеди, РБУ-6000, протичовнові ракети
- Авіація — один вертоліт Ка-27/Ка-31
Такий набір дозволяє кораблю діяти як самостійно, так і у складі корабельної групи, закриваючи майже весь спектр завдань надводного бою.
Бойова служба від Сирії до Ла-Маншу
Уже в листопаді 2016 року «Адмірал Григорович» вийшов у Середземне море і виконав бойові пуски «Калібрів» по цілях у Сирії. Це був один із перших випадків бойового застосування таких ракет із фрегата проєкту 11356Р. У наступні роки корабель неодноразово повертався до сирійського узбережжя, проходив через Босфор, заходив у порти Мальти, Судану, Пакистану.
З 2021 року фрегат тривалий час перебував у Середземноморській оперативній групі. У 2023 році він пройшов ремонт у Балтиці. У 2025–2026 роках корабель активно працював у північних водах: супроводжував танкери так званого «тіньового флоту» через Ла-Манш, перебував під постійним спостереженням Королівського флоту Великої Британії.
16 червня 2026 року екіпаж фрегата відкрив попереджувальний вогонь зі стрілецької зброї по британській яхті Bright Future у протоці Ла-Манш. За версією російського Міноборони, яхта небезпечно зближувалася з кораблем у тумані й не відповідала на радіовиклики та сигнальні ракети. Британська сторона розслідувала інцидент як ізольований випадок. Ніхто не постраждав.
У липні 2025 року корабель відвідав президент Росії в Кронштадті. Командира фрегата підвищили у званні до капітана 2-го рангу. За словами командира, за час однієї з довгих бойових служб корабель пройшов понад 87 тисяч морських миль.
Місце в сучасному флоті
Серед трьох фрегатів проєкту 11356Р, які залишилися в складі Чорноморського флоту, «Адмірал Григорович» — перший і найдосвідченіший. Він став свого роду «робочою конячкою» далекої зони: довгі походи, супровід важливих суден, демонстрація присутності. При цьому корабель залишається відносно невеликим і дешевшим у будівництві порівняно з фрегатами проєкту 22350.
Його поява дозволила російському флоту швидше закрити «дірку» в надводних силах після 2014 року. Одночасно він показав, наскільки вразливими можуть бути навіть сучасні кораблі в умовах інтенсивної війни дронів і далекобійних засобів ураження. Саме тому з 2022–2023 років більшість великих бойових кораблів Чорноморського флоту намагаються мінімізувати перебування в севастопольській бухті.
Фрегат «Адмірал Григорович» продовжує службу. Його історія — це історія компромісу між потребою швидко отримати сучасний корабель і обмеженнями, які наклали політика, санкції та війна. Корабель, названий на честь адмірала, який відбудовував флот після поразки, сам став свідком і учасником нової, зовсім іншої епохи морських конфліктів.