Голову Служби безпеки України призначає та звільняє з посади Верховна Рада України за поданням Президента України. Ця норма прямо закріплена в пункті 12-1 частини першої статті 85 Конституції України та частині третій статті 19 Закону України «Про національну безпеку України». Президент лише вносить кандидатуру, а остаточне рішення ухвалюють народні депутати більшістю голосів.
Під час дії воєнного стану Президент отримав додаткові можливості визначати тимчасово виконуючого обов’язки голови СБУ. Це право зафіксовано в Указі Президента № 18/2026 від 5 січня 2026 року. Повноцінне призначення на посаду Голови, однак, і надалі залишається виключною прерогативою парламенту.
Станом на серпень 2026 року обов’язки голови СБУ виконує Олександр Поклад, призначений Президентом як тимчасово виконуючий обов’язки. Попередній повноцінний керівник Василь Малюк був призначений постановою Верховної Ради у лютому 2023 року.
Конституційна основа та ключові закони
Процедура призначення голови Служби безпеки України базується на кількох актах, які мають різну юридичну силу. Найвищий рівень — Конституція. Пункт 12-1 статті 85 чітко відносить до повноважень Верховної Ради «призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України». Президент, згідно з пунктом 14 частини першої статті 106 Конституції, лише вносить відповідне подання.
Закон «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року (стаття 19) повністю відтворює цю конституційну норму. Він підкреслює, що Служба безпеки України підпорядковується Президентові та одночасно підконтрольна Верховній Раді. Голова СБУ за посадою входить до складу Ради національної безпеки і оборони України та щорічно звітує перед парламентом.
Паралельно існує Закон «Про Службу безпеки України» 1992 року. Його стаття 13 досі містить формулювання, згідно з яким голову призначає і звільняє Президент. Ця редакція з’явилася у жовтні 2010 року і не була приведена у відповідність до Конституції після відновлення парламентських повноважень у 2014 році. Юристи та експерти з конституційного права неодноразово звертали увагу на цю колізію: норми Конституції мають вищу юридичну силу, тому саме вони визначають порядок призначення.
Як відбувається процедура призначення на практиці
Повний цикл призначення голови СБУ виглядає так. Президент готує подання з кандидатурою. Документ надсилається до Верховної Ради. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядає кандидатуру, після чого питання виноситься на пленарне засідання. Для ухвалення постанови потрібна підтримка більшості від конституційного складу парламенту — не менше 226 голосів.
Після голосування постанова набирає чинності з моменту прийняття, якщо інше не зазначено в самому документі. Саме так у лютому 2023 року Верховна Рада призначила Василя Малюка. Аналогічна процедура застосовується і для звільнення.
Заступників голови СБУ призначає вже Президент — за поданням самого голови. Указ Президента № 18/2026 закріпив, що голова має одного першого заступника та чотирьох заступників. У разі тимчасової відсутності голови його повноваження автоматично здійснює перший заступник, а за відсутності першого заступника — заступник, визначений самим головою.
Особливості воєнного стану
У період дії воєнного стану з’явилася спеціальна норма. Указ Президента від 5 січня 2026 року прямо дозволив главі держави самостійно визначати тимчасово виконуючого обов’язки голови СБУ у разі тимчасової відсутності керівника. Саме на підставі цього указу 5 січня 2026 року обов’язки були покладені на Євгенія Хмару, а 17 липня 2026 року — на Олександра Поклада.
Такий механізм забезпечує безперервність управління спецслужбою в умовах війни. Водночас він не замінює повноцінного призначення. Тимчасово виконуючий обов’язки не набуває статусу повноцінного голови до голосування у Верховній Раді.
Історичний контекст змін у процедурі
До 2010 року і Конституція, і профільний закон передбачали парламентське затвердження. Після змін 2010 року повноваження щодо призначення були формально передані Президенту. Після Революції гідності Конституцію повернули до попередньої редакції, а закон про СБУ залишився без відповідних правок. Ця невідповідність існує й досі.
Практично всі повноцінні призначення після 2014 року відбувалися через Верховну Раду. Так було з Валентином Наливайченком у 2014 році, Василем Грицаком у 2015-му, Іваном Бакановим у 2019-му та Василем Малюком у 2023-му.
| Період | Ключова норма | Хто призначав |
|---|---|---|
| 1991–2010 | Конституція + закон про СБУ | Верховна Рада за поданням Президента |
| 2010–2014 | Зміни до закону та Конституції | Президент |
| З 2014 дотепер | Конституція (пріоритет) + Закон про нацбезпеку | Верховна Рада за поданням Президента |
| Воєнний стан (з 2022, уточнено 2026) | Указ Президента № 18/2026 | Президент може призначати т.в.о. |
Дані таблиці базуються на текстах Конституції України, Закону «Про національну безпеку України» та Указу Президента № 18/2026 (сайти zakon.rada.gov.ua та president.gov.ua).
Роль голови СБУ та його відповідальність
Голова Служби безпеки України здійснює керівництво всією діяльністю Служби та її Центрального управління. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на СБУ. До його повноважень належить видання наказів, зокрема кадрових, регулярне інформування Верховної Ради про стан державної безпеки та щорічне подання звіту.
Голова входить до складу РНБО за посадою. Це забезпечує координацію між спецслужбою та іншими структурами сектору безпеки і оборони. Підпорядкування Президенту означає оперативне керівництво у сфері національної безпеки, а підконтрольність парламенту — політичну відповідальність і механізм стримувань.
Сучасна практика та поточний статус
У січні 2026 року після заяви Василя Малюка про відставку Президент спочатку призначив тимчасово виконуючим обов’язки Євгенія Хмару. У липні 2026 року, коли Хмара перейшов до виконання обов’язків міністра оборони, обов’язки голови СБУ були покладені на першого заступника Олександра Поклада. Обидва рішення ухвалені Президентом на підставі норми про воєнний стан.
Станом на середину серпня 2026 року повноцінного призначення нового голови Верховною Радою ще не відбулося. Олександр Поклад продовжує виконувати обов’язки. У парламенті обговорюється можливість його затвердження, проте необхідної кількості голосів на момент підготовки матеріалу не було.
Така ситуація ілюструє гнучкість механізму: держава може швидко забезпечити безперервність управління через інститут тимчасового виконувача обов’язків, але остаточне легітимування керівника залишається за парламентом. Це зберігає баланс між оперативністю рішень у воєнний час і демократичним контролем.
Заступники та внутрішня структура керівництва
Президент призначає заступників голови СБУ за поданням самого голови. У 2026 році структура була уточнена: один перший заступник і чотири заступники. Саме перший заступник у звичайних умовах автоматично заміщує голову. Під час воєнного стану Президент може відійти від цього правила і призначити іншу особу.
Керівники окремих підрозділів — департаментів контррозвідки, Центру спеціальних операцій «А», регіональних управлінь — також призначаються Президентом. Це створює вертикаль, у якій стратегічне керівництво поєднане з персональною відповідальністю голови за результати роботи всієї Служби.
Процедура призначення голови СБУ залишається одним із clearest прикладів поділу повноважень між Президентом і парламентом у сфері національної безпеки. Конституційна модель, підкріплена Законом про національну безпеку, передбачає, що ключову роль відіграє Верховна Рада. Президент ініціює процес і забезпечує оперативне управління, особливо в умовах воєнного стану. Саме ця двоступенева схема визначає, хто насправді призначає голову Служби безпеки України.