День СБУ відзначають щороку 25 березня. Дата прив’язана не до параду й не до випадкового числа в календарі, а до дня, коли Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII. Саме цей документ у 1992 році юридично закріпив появу окремої української спецслужби після ліквідації КДБ УРСР.
Професійне свято з’явилося пізніше: 22 березня 2001 року президент Леонід Кучма підписав Указ № 193/2001. Вихідним цей день не є. У практиці він живе як внутрішнє вшанування служби, ветеранів і загиблих, а для решти країни — як нагадування, що державна безпека тримається на людях, яких рідко видно.
У 2026 році минає 34 роки від ухвалення профільного закону і 25 років від офіційного встановлення свята. Після 2014-го, а особливо після повномасштабного вторгнення, День СБУ перестав бути лише «відомчою датою»: контррозвідка, боротьба з терором, кібернапрям і робота спецпідрозділів стали частиною щоденної оборони держави.
25 березня в українському календарі звучить коротко й жорстко: День СБУ. За цією абревіатурою стоїть не салют і не знижка в магазині, а юридичний день народження служби, яка мала вирости з уламків радянського апарату безпеки й навчитися служити вже не союзу, а незалежній державі. Закон прийняли навесні 1992-го, свято прописали в указі лише 2001-го, і ця пауза багато що пояснює. Спочатку треба було зібрати структуру, присягу, повноваження й кадри. Лише потім держава визнала дату на рівні професійного свята національного значення.
У народному календарі ця ж дата для вірян ПЦУ й УГКЦ збігається з Благовіщенням за новим стилем. Це сусідство випадкове, але промовисте: одне свято говорить про звістку, друге — про захист. День Служби безпеки України залишається світським. Його сенс — не в обряді, а в роботі, яку більшість громадян бачить лише тоді, коли щось уже пішло не так або, навпаки, коли теракт, агентурну мережу чи диверсію вдалося зупинити заздалегідь.
Коли відзначають День СБУ і чи це вихідний
Фіксована дата — 25 березня щороку. Вона не «плаває» і не переноситься на понеділок. Якщо день випадає на будень, установи працюють у звичайному режимі. Якщо на вихідний — свято все одно лишається професійним, а не державним неробочим днем за статтею 73 Кодексу законів про працю.
День СБУ — професійне свято, а не додатковий вихідний: привітання, нагороди й хвилина мовчання відбуваються без зупинки роботи держави.
На практиці це означає прості речі. Школа й банк не зачиняються «через СБУ». Зате всередині служби день щільний: офіційні привітання керівництва держави, вручення державних нагород, присвоєння звань, зустрічі з ветеранами, вшанування полеглих. Після 2022 року саме пам’ять стала окремою, найтихішою частиною програми. У відкритих репортажах з церемоній щоразу згадують хвилину мовчання — і це не ритуал «для картинки», а плата за те, що спецслужба давно вийшла за межі кабінетів.
Для родини співробітника дата часто виглядає інакше, ніж для телеглядача. Квіти, коротке повідомлення, вечеря, якщо людина взагалі вдома. Багато хто цього дня на завданні. Тому найточніше привітання інколи звучить не в пафосному вірші, а в одному реченні без зайвих деталей про роботу.
Як з радянського комітету зібрали українську службу
Після проголошення незалежності постало питання не «чи потрібна спецслужба», а «чия вона буде». КДБ УРСР був частиною союзної машини. Залишити його як є означало зберегти чужі центри впливу. Розпустити в один день означало залишити державу без контррозвідки, охорони таємниці й інструментів проти шпигунства.
20 вересня 1991 року Верховна Рада ухвалила постанову про створення Служби національної безпеки України і одночасну ліквідацію Комітету державної безпеки УРСР. Це був політичний і організаційний старт. Формальну правову рамку служба отримала пізніше. 25 березня 1992 року парламент прийняв Закон «Про Службу безпеки України». Відтоді саме ця дата вважається юридичним днем заснування СБУ.
Першим головою служби Верховна Рада 6 листопада 1991 року обрала Євгена Марчука. До цього він пройшов кар’єру в органах держбезпеки УРСР і коротко був державним міністром з питань оборони, безпеки та надзвичайних ситуацій. У пізніших інтерв’ю Марчук розповідав, що закон про СБУ доводилося проводити через комітети й сесійну залу, бо окремого закону про КДБ як про український орган просто не існувало: правовою базою лишався союзний кримінальний кодекс і відомчі інструкції. Новий закон мав відповісти на інше питання: перед ким служба підзвітна і кого саме захищає.
Перехід вийшов нерівним. Кадри значною мірою прийшли зі старої системи. Частину керівної ланки змінювали швидко, частину — роками. Реформи після 2014-го забрали в СБУ частину «зайвих» функцій, які робили її надто всеїдною: окремі напрями боротьби з економічними злочинами й корупцією пішли до інших органів. Натомість війна повернула службі те, чого мирний підручник майже не описує: роботу на фронті, у тилу ворога, у кіберпросторі й на напрямі захисту критичної інфраструктури.
Що саме закріпив закон 1992 року
Закон визначив СБУ як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Служба підпорядкована Президентові й підконтрольна Верховній Раді. Голову призначає парламент за поданням глави держави.
На службу покладено захист суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного й оборонного потенціалу, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб. Окремо прописані попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму та інших дій, що прямо загрожують життєво важливим інтересам країни. Є ще одна тиха, але критична функція — охорона державної таємниці.
Систему складають Центральне управління, регіональні органи, органи військової контррозвідки, Антитерористичний центр, військові формування, навчальні й наукові установи. У побутовій розмові все це згортають до трьох літер. У реальному житті за абревіатурою ховаються слідчі, аналітики, кіберфахівці, контррозвідники, бійці Центру спеціальних операцій «А» і люди, які роками читають не художню прозу, а перехоплені схеми вербування.
Чому свято з’явилося лише у 2001 році
Між законом і указом минуло дев’ять років. Це не канцелярська затримка «забули прописати». На початку 1990-х держава будувала інститути швидше, ніж святковий календар. Професійні дати з’являлися тоді, коли структура вже мала впізнаване обличчя й політичну вагу.
22 березня 2001 року Указ Президента України № 193/2001 установив День Служби безпеки України і прямо прив’язав його до 25 березня — дня ухвалення закону. У тексті указу зазначено заслуги служби в захисті суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, законних інтересів держави, прав і свобод людини і громадянина. Документ опубліковано на порталі законодавства zakon.rada.gov.ua.
Відтоді дата живе у двох реєстрах одночасно. Для юриста це професійне свято за президентським указом. Для історика — річниця конкретного закону. Для співробітника — день, коли держава привселюдно каже «бачимо роботу», навіть якщо 363 інші дні ця робота має лишатися невидимою.
| Дата | Подія | Що змінилось |
|---|---|---|
| 20 вересня 1991 | Постанова ВРУ про створення СНБУ і ліквідацію КДБ УРСР | Політичний старт окремої української служби безпеки |
| 6 листопада 1991 | Євгена Марчука обрано головою служби | Керівництво закріплене парламентом, а не союзним центром |
| 25 березня 1992 | Закон № 2229-XII «Про Службу безпеки України» | Юридична дата заснування СБУ і майбутнього свята |
| 22 березня 2001 | Указ Президента № 193/2001 | 25 березня стає офіційним Днем СБУ |
| 18 грудня | День військової контррозвідки СБУ | Окрема дата всередині тієї ж системи, не плутати з 25 березня |
Дані таблиці звірені з текстом указу та законом на zakon.rada.gov.ua, а також із відкритими довідковими статтями uk.wikipedia.org.
Що робить СБУ у звичайний і у воєнний рік
У мирному підручнику служба виглядає як набір функцій. У житті це радше кілька різних професій під одним дахом. Контррозвідник шукає чужу агентуру. Слідчий збирає справу так, щоб вона вистояла в суді. Боєць «Альфи» працює там, де переговори вже не допоможуть. Аналітик бачить схему раніше, ніж вона стане вибухом чи зливом таємниці. Кіберпідрозділ б’ється в мережі, де немає лінії фронту в класичному сенсі.
Після 2014 року гібридна війна зробила видимими речі, які раніше здавалися «кабінетними»: вербування посадовців, інформаційні операції, контрабанда зброї, спроби розхитати тил. Повномасштабне вторгнення додало ще один шар. СБУ опинилася і в контррозвідці, і в складі сил безпеки, і в операціях, про які публічно говорять лише після результату. У привітаннях 2025–2026 років керівництво держави окремо дякувало за роботу на фронті, протидію диверсіям у тилу та удари, які змінюють логістику ворога. Деталі операцій у святковій статті не місце розписувати: зайва конкретність тут не «глибина», а ризик.
Служба безпеки сильна не гучністю свята, а тим, скільки загроз суспільство так і не побачило на власні очі.
| Напрям | Навіщо він державі | Як це відчуває звичайна людина |
|---|---|---|
| Контррозвідка | Виявляє агентуру, вербування, шпигунські мережі | Не стає фігурантом чужої гри й не втрачає таємниць країни |
| Антитерор | Запобігає терактам і координує реагування | Місто, вокзал, ТРЦ лишаються звичайними місцями |
| Військова контррозвідка | Прикриває Сили оборони від проникнення ворога | Менше «зливу» позицій і внутрішніх диверсій |
| Інформаційна та кібербезпека | Б’ється з атаками на дані, мережі й свідомість | Банк, реєстр, енергетика тримаються довше під ударом |
| Охорона державної таємниці | Не дає секретам стати зброєю проти України | Деякі новини з’являються пізно — і це часто правильно |
Ця таблиця не «реклама відомства». Вона пояснює, чому 25 березня стосується не лише людей у формі. Якщо контррозвідка спрацювала, новина може взагалі не вийти. Свято якраз і стоїть на цій невидимій частині.
Як проходить День СБУ насправді
Типові матеріали в стрічці новин щороку схожі: дата, два абзаци історії, добірка привітань. За моїм досвідом читання офіційних хронік кількох останніх сезонів жива частина дня виглядає інакше. Є публічний шар і закритий.
Публічний шар — звернення президента, керівництва служби, іноді командувачів інших структур. Далі церемонія нагородження: ордени «За заслуги», Богдана Хмельницького, «За мужність», відзнака «Хрест бойових заслуг», медалі, чергові звання. У 2025–2026 роках на таких заходах окремо згадували бойову роботу підрозділів і вшановували загиблих співробітників. Закритий шар — внутрішні шикування, листи родинам, поїздки керівництва в регіональні управління, короткі зустрічі в підрозділах, які не виводять у прямий ефір.
Окремо стоїть робота з пам’яттю. Біля будівель служби з’являються квіти. У соцмережах відомства виходять відео не про «красиву форму», а про конкретні напрями: контррозвідка, спецпризначенці, кіберфронт. Для зовнішнього глядача це виглядає як святковий контент. Для людей усередині — як рідкісний момент, коли про їхню роботу можна сказати вголос хоча б загальними словами.
- Офіційні привітання. Їх читають не для «галочки в календарі». У воєнний час текст зазвичай коротший і жорсткіший: дякують за результат, а не за стаж.
- Нагородження. Найчастіше саме 25 березня держава публічно закриває частину боргів перед тими, чиї прізвища довго не можна було називати.
- Ветерани й родини. Ця частина майже не потрапляє в заголовки, але саме вона тримає наступність служби.
- Хвилина мовчання. Після 2022-го вона стала обов’язковим жестом, без якого свято виглядало б фальшиво.
Зовнішнім установам і громадам день дає привід не «святкувати спецслужбу», а нагадати про прості правила безпеки: не фотографувати блокпости й об’єкти, не поширювати неперевірені «зливки», не гратися в самостійні розслідування агентури в коментарях. Це не романтика плаща й кинджала. Це гігієна воєнного тилу.
День СБУ і сусідні дати в календарі спецслужб
Люди часто змішують кілька свят в одну купу. 25 березня — день усієї Служби безпеки України. 18 грудня — окремий День військової контррозвідки СБУ, встановлений ще указом Леоніда Кравчука 1991 року. 7 вересня — професійне свято воєнної розвідки, тобто ГУР, іншої структури. Плутанина тут не дрібниця: різні органи, різна підпорядкованість, різні завдання.
Сусідство з Благовіщенням за календарем ПЦУ додає ще один шар. У стрічках новин 25 березня іноді стоїть одразу два заголовки: церковне свято і День СБУ. Для когось це просто завантажений день календаря. Для інших — зручна помилка, ніби одне «поглинає» друге. Варто розділяти. Благовіщення має власні традиції, піст і богослужіння. День СБУ має закон, указ і службову етику. Вони можуть стояти поряд у одному числі місяця й не бути одним святом.
Як привітати людину зі служби без шкоди і без сорому
Найгірші привітання на цей день — ті, що просять «розказати, чим займаєшся» або жартують про прослушку. Найкращі — короткі, конкретні, без допиту. Якщо людина не афішує місце роботи, не треба робити з привітання квест для всіх родичів у чаті.
- Напишіть особисто, не в загальну групу «на всіх силовиків».
- Подякуйте за витримку родини так само, як за службу: друзі й діти цієї роботи теж торкаються.
- Не згадуйте підрозділ, позивний, місто відрядження, навіть якщо вам це відомо.
- Не додавайте фото форми чи посвідчення «для красивої листівки».
- Якщо людина на завданні, достатньо одного рядка. Довгі вірші можна зберегти на вечір, коли вона сама відповість.
У нашій практиці перегляду сотень святкових текстів працює проста формула: «Дякую, що тримаєш. Бережи себе. Ми чекаємо вдома». Вона не оригінальна. Зате не створює проблем людині, якій і без привітання вистачає оперативного шуму.
Для шкіл, бібліотек і місцевих громад є інший корисний формат — не «день шпигуна для дітей», а коротка розмова про інформаційну гігієну. Хто такий контррозвідник. Чому не варто знімати переміщення техніки. Куди повідомляти про підозрілу активність. Це приземлено, зате ближче до реального Дня СБУ, ніж плащ із кіно.
Короткі відповіді на типові запитання
Коли День СБУ у 2026 і в наступні роки? Завжди 25 березня. У 2026-му це середа.
Чи будуть офіційні вихідні? Ні. Це не державне свято зі статусом неробочого дня.
Чому саме 25-те, а не 20 вересня? Вересень 1991-го дав політичне рішення про нову службу. Березень 1992-го дав закон. Указ 2001 року свідомо прив’язав свято до закону.
Чи можна привітати публічно в соцмережах? Можна, якщо сама людина не ховає причетність. Якщо ховає — лише в особисті.
25 березня варто читати не як день «таємничої організації», а як річницю закону, яким Україна сказала: безпека держави більше не філія чужої спецслужби.
Служба за три з половиною десятиліття змінювала керівників, структуру, акценти й суспільну репутацію. Були періоди недовіри, скандалів, повільних реформ і різкого зростання ціни помилки. Війна не скасувала жодного з цих шарів. Вона лише зробила очевидним те, що в 1992-му записали сухим канцелярським рядком: без органу, який захищає суверенітет і ловить чужу руку всередині країни, незалежність лишається текстом на папері.
Тож 25 березня можна провести по-різному. Хтось поставить квіти. Хтось надішле два рядки людині, яка рідко бере трубку. Хтось просто не викладатиме в мережу зайве фото з вікна потяга. Усі три жести ближчі до сенсу Дня СБУ, ніж гучний тост про «невидимий фронт». Невидимий він саме тому, що спрацював. А свято існує для тих моментів, коли країні все ж варто сказати це вголос — коротко, без зайвих секретів і без порожнього пафосу.