Wed. Aug 12th, 2026

Панкреатит — це запальний процес у підшлунковій залозі, під час якого власні травні ферменти починають руйнувати тканини органу зсередини. Захворювання буває гострим, із раптовим інтенсивним болем і ризиком тяжких ускладнень, або хронічним, коли запалення поступово призводить до фіброзу, недостатності ферментів і порушення вироблення інсуліну.

Головні прояви включають оперізуючий біль у верхній частині живота, нудоту з блюванням, що не приносить полегшення, здуття, зміни стільця та в хронічних випадках — втрату ваги й розлади травлення. Найчастішими пусковими механізмами залишаються жовчнокам’яна хвороба та зловживання алкоголем, хоча існує чимало інших факторів — від метаболічних порушень до генетичних особливостей.

Розуміння механізму, симптомів і причин допомагає вчасно розпізнати проблему та зменшити ризик незворотних змін у залозі.

Що таке панкреатит і як відбувається пошкодження залози

Підшлункова залоза розташована в глибині черевної порожнини за шлунком. Вона виконує дві ключові функції: виробляє травні ферменти (амілазу, ліпазу, трипсин та інші), які через протоку потрапляють у дванадцятипалу кишку, і виділяє гормони, зокрема інсулін. У нормі ферменти активуються лише в кишечнику. При панкреатиті цей процес порушується.

Передчасна активація трипсиногену в трипсин відбувається всередині ацинарних клітин. Активовані ферменти починають перетравлювати власні тканини залози — виникає аутоліз. З’являється набряк, запалення, можливий некроз. Вивільняються молекули, пов’язані з пошкодженням, які запускають каскад системної запальної відповіді. У тяжких випадках це призводить до порушення мікроциркуляції, тромбозів дрібних судин і поліорганної недостатності.

Гострий панкреатит розвивається швидко і часто вимагає госпіталізації. Хронічний формується поступово: повторні епізоди запалення замінюють функціональну тканину сполучною, протоки деформуються, з’являються кальцифікати. З часом знижується як зовнішня (ферментна), так і внутрішня (гормональна) секреція.

Діагностичні критерії гострого процесу зазвичай включають характерний біль, підвищення рівня ліпази або амілази в крові більш ніж утричі від верхньої межі норми та відповідні зміни на візуалізаційних дослідженнях. Такий підхід закріплений у переглянутій класифікації Атланти 2012 року, яка залишається орієнтиром і в сучасній практиці.

Види панкреатиту: гострий і хронічний

Гострий панкреатит поділяють за морфологією на інтерстиціальний набряковий і некротизуючий. За ступенем тяжкості виділяють легкий (без органної недостатності), середньої тяжкості (транзиторна органна недостатність до 48 годин або місцеві ускладнення) та тяжкий (персистуюча органна недостатність понад 48 годин).

Хронічний панкреатит характеризується незворотними структурними змінами. Для систематизації причин часто використовують класифікацію TIGAR-O, яка охоплює токсико-метаболічні, ідіопатичні, генетичні, аутоімунні, рецидивуючі гострі та обструктивні фактори.

Важливо розрізняти ці форми, бо підходи до лікування та прогноз суттєво відрізняються: гострий процес потребує негайної стабілізації, хронічний — тривалого контролю функції залози та факторів ризику.

ХарактеристикаГострий панкреатитХронічний панкреатит
ПочатокРаптовийПоступовий або після повторних нападів
Основний більІнтенсивний, оперізуючий, постійнийПеріодичний або постійний, посилюється після їжі
Зміни в залозіНабряк, можливий некрозФіброз, кальцифікати, атрофія
ФункціяЗазвичай відновлюється при легкому перебігуПрогресуюча недостатність ферментів і інсуліну
Типові наслідкиМожливі місцеві ускладнення, органна недостатністьСтеаторея, цукровий діабет, втрата ваги

Основні причини розвитку панкреатиту

Дві провідні причини гострого панкреатиту — жовчнокам’яна хвороба та алкоголь. Камені або мікролітіаз можуть блокувати спільну частину жовчної та панкреатичної проток, підвищуючи тиск і провокуючи активацію ферментів. Алкоголь і його метаболіти безпосередньо токсично впливають на ацинарні клітини, порушують роботу сфінктера Одді та змінюють склад панкреатичного соку.

Серед інших важливих факторів:

  • Гіпертригліцеридемія (особливо при рівні тригліцеридів понад 11,3 ммоль/л) — жири в крові сприяють пошкодженню клітин залози.
  • Лікарські препарати — окремі антибіотики, кортикостероїди, діуретики, азатіоприн та деякі інші можуть викликати медикаментозний панкреатит.
  • Процедури (ЕРХПГ) і травми живота — механічне пошкодження або тимчасове підвищення тиску в протоках.
  • Метаболічні порушення — гіперкальціємія при гіперпаратиреозі.
  • Інфекції — вірус епідемічного паротиту, деякі ентеровіруси, гепатити, цитомегаловірус.
  • Генетичні фактори — мутації генів PRSS1, SPINK1, CFTR, CTRC підвищують ризик як рецидивуючих гострих епізодів, так і хронічного процесу.
  • Обструктивні причини — пухлини, стриктури, anomaly підшлункової залози (pancreas divisum).

При хронічному панкреатиті алкоголь залишається домінуючим фактором у багатьох регіонах, особливо в поєднанні з курінням. Куріння самостійно прискорює прогресування фіброзу. Ідіопатичні випадки (коли причину встановити не вдається) становлять помітну частку, особливо в осіб молодшого або старшого віку без очевидних факторів ризику.

У практиці часто поєднуються кілька факторів одночасно. Наприклад, помірне вживання алкоголю на тлі жовчнокам’яної хвороби або генетичної схильності суттєво підвищує ймовірність нападу.

Симптоми гострого панкреатиту

Класична картина починається раптово. Біль локалізується в епігастрії або лівому підребер’ї, часто носить оперізуючий характер і віддає в спину, ліву лопатку чи поперек. Інтенсивність може бути настільки високою, що людина шукає вимушене положення — сидячи з нахилом уперед. Лежачи на спині біль зазвичай посилюється.

Супроводжуючі ознаки:

  • Нудота і багаторазове блювання, яке не полегшує стан і іноді містить домішки жовчі.
  • Здуття живота, метеоризм, припинення відходження газів і калу в тяжчих випадках.
  • Загальна слабкість, блідість або жовтушність шкіри (при біліарній формі).
  • Підвищення температури, тахікардія, зниження артеріального тиску при розвитку системної відповіді.
  • Сухість у роті, пітливість.

У частини пацієнтів з’являються специфічні шкірні ознаки: ціаноз навколо пупка (симптом Каллена) або на бічних поверхнях живота (симптом Грея-Тернера). Вони свідчать про більш тяжкий перебіг із геморагічним компонентом.

Симптоми можуть розвиватися протягом кількох годин після рясного прийому жирної їжі, алкоголю або без очевидного тригера.

Симптоми хронічного панкреатиту

Хронічна форма часто має хвилеподібний перебіг. Біль може бути постійним тупим або виникати нападами після їжі, особливо жирної, смаженої, гострої чи після алкоголю. Характерне полегшення в положенні сидячи з нахилом уперед. У 10–20 % випадків біль відсутній — так званий безбольовий варіант, що ускладнює раннє виявлення.

З прогресуванням з’являються ознаки зовнішньосекреторної недостатності:

  • Стеаторея — жирний, блискучий, важко змивний стілець із неприємним запахом.
  • Метеоризм, відчуття важкості після їжі, періодичні проноси або запори.
  • Зниження маси тіла попри збережений або навіть підвищений апетит на ранніх стадіях.

Ендокринна недостатність проявляється порушенням толерантності до глюкози або розвитком цукрового діабету. Можливі дефіцити жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K), що призводять до остеопорозу, порушення зору в сутінках, підвищеної кровоточивості.

При тривалому перебігу можуть формуватися псевдокісти, стриктури проток, жовтяниця при стисканні спільної жовчної протоки, портальна гіпертензія.

Фактори ризику та хто перебуває в групі підвищеної уваги

До груп ризику належать люди з жовчнокам’яною хворобою, особи, які регулярно вживають алкоголь (ризик зростає пропорційно кількості та тривалості), курці, пацієнти з гіпертригліцеридемією, гіперпаратиреозом, сімейним анамнезом панкреатиту або муковісцидозу. Після ендоскопічних втручань на жовчних протоках ризик також підвищений протягом перших діб.

Вікові та гендерні особливості існують: гострий панкреатит частіше реєструють у дорослих, чоловіки переважають серед алкогольних форм, жінки — серед біліарних. У дітей причини частіше пов’язані з інфекціями, травмами або генетичними факторами.

Регулярний контроль рівня ліпідів, відмова від куріння та обережне ставлення до алкоголю суттєво знижують ймовірність як першого епізоду, так і прогресування хронічного процесу.

Коли звертатися по медичну допомогу

Раптовий сильний біль у верхній частині живота, особливо в поєднанні з блюванням, що не приносить полегшення, підвищенням температури чи загальною слабкістю, вимагає негайного огляду. Навіть якщо біль стихає, лабораторне та інструментальне обстеження необхідне, бо можливі приховані ускладнення.

При хронічних скаргах — повторюваний біль після їжі, зміни характеру стільця, немотивована втрата ваги — варто звернутися до гастроентеролога для оцінки функції підшлункової залози та виключення інших захворювань травної системи.

Раннє розпізнавання причин і симптомів панкреатиту дає можливість вплинути на перебіг захворювання, зберегти функцію залози та уникнути тяжких наслідків.