Олександр Семенович Зеленський народився 23 грудня 1947 року в промисловому серці України — Кривому Розі, де потужні кар’єри формували не лише ландшафт, а й долі цілих поколінь. Ця людина поєднала в собі точність інженерного розуму з відданістю науці, ставши провідним фахівцем у автоматизації геолого-маркшейдерського забезпечення гірничих робіт. Як батько Президента України Володимира Зеленського, він передав сину принципи дисципліни, системного мислення та чесної праці, що витримали випробування часом.
Його шлях — це історія радянського інженера, який не просто адаптувався до нових реалій незалежної України, а й активно формував сучасні підходи до управління родовищами. Від кандидатської дисертації в Москві до міжнародних проєктів у Монголії та десятків наукових праць — Олександр Семенович демонструє, як глибокі знання та наполегливість здатні впливати на цілі галузі.
Олександр Семенович Зеленський — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, автор понад 140 публікацій і ключовий розробник систем автоматизації для рудних кар’єрів. Його робота в Ерденеті залишила помітний слід у монгольській промисловості, а принципи, закладені в сім’ї, віддзеркалилися в характері сина-президента.
Ранні роки в промисловому місті
Кривий Ріг 1940-х — це місто, де післявоєнний пил змішувався з запахом руди, а життя оберталося навколо шахт і комбінатів. Олександр Семенович народився в родині ветерана Другої світової війни Семена Івановича Зеленського, який пройшов фронт у складі 57-ї гвардійської стрілецької дивізії. Родина пережила тяжкі втрати — дідусь і троє братів батька загинули під час Голокосту, що сформувало глибоке відчуття стійкості та відповідальності.
З дитинства оточений технікою та розрахунками, хлопець рано проявив хист до точних наук. Після школи він вступив до Криворізького гірничорудного інституту на електротехнічний факультет. У 1972 році Олександр Семенович закінчив його з відзнакою за спеціальністю «Автоматизація гірничих робіт». Цей диплом став стартом кар’єри, яка поєднала математику, програмування та реальну гірничу справу.
Науковий шлях: від кандидата до доктора наук
Після випуску молодий спеціаліст не відійшов від практики. У 1983 році він захистив кандидатську дисертацію в Московському гірничому інституті на тему «Автоматизований підрахунок запасів залізорудних родовищ в АСУ кар’єром». Робота присвячена точним алгоритмам, які дозволяли оптимізувати видобуток, зменшувати втрати та підвищувати безпеку. Ці розробки швидко знайшли застосування на українських підприємствах.
У 2003 році Олександр Семенович став доктором технічних наук, захистивши дисертацію «Методологічні основи маркшейдерського забезпечення планування та обліку видобутку в інформаційній системі управління рудним кар’єром» у Національному гірничому університеті. У 2005-му отримав звання професора. Його дослідження охоплювали моделювання поверхонь кар’єрів, використання NURBS-поверхонь для ізолінії, 3D-графіку та програмне забезпечення на базі Visual C++, C# та OpenGL.
Ці роботи не залишилися теоретичними. Вони стали основою для реальних систем управління, які працюють на кар’єрах і сьогодні, роблячи видобуток ефективнішим і менш ризикованим.
Завідувач кафедри та викладацька діяльність
З 1995 року Олександр Семенович очолює кафедру інформатики та інформаційних технологій (пізніше — інформатики і прикладного програмного забезпечення) у Криворізькому економічному інституті, нині — Державному університеті економіки і технологій. Під його керівництвом кафедра готує спеціалістів з програмного забезпечення систем, поєднуючи класичну інформатику з галузевими задачами гірничої справи.
Студенти згадують його як вимогливого, але справедливого викладача, який акцентував на практичних навичках: об’єктно-орієнтоване програмування, розробка Windows-додатків, клієнт-серверні технології .NET, Java, моделювання 3D-поверхонь. Він не просто читав лекції — формував мислення інженерів, здатних вирішувати складні задачі в реальному виробництві.
| Період | Досягнення | Значення |
|---|---|---|
| 1972 | Закінчення інституту з відзнакою | Початок кар’єри в автоматизації |
| 1983 | Кандидатська дисертація | Автоматизований підрахунок запасів |
| 1995–донині | Завідувач кафедри | Підготовка фахівців |
| 2003 | Докторська дисертація | Методологія управління кар’єрами |
Міжнародний внесок: робота в Монголії
Одним з найяскравіших епізодів стала тривала співпраця з монгольським гірничо-збагачувальним комбінатом у Ерденеті. З 1970-х і особливо в 2000-х Олександр Семенович понад 20 років працював над автоматизацією процесів на одному з найбільших мідно-молібденових родовищ світу. Його системи допомогли оптимізувати видобуток і стали фундаментом для розвитку кібернетики в Монголії.
У цей період родина переїхала туди: маленькому Володимиру було близько чотирьох років. Чотири роки в Ерденеті стали частиною дитинства майбутнього президента — суворий клімат, нова культура, але й унікальний досвід. За словами близьких, у місті навіть встановили невеликий пам’ятник або стелу на честь внеску Олександра Семеновича.
Сім’я та особисте життя
Олександр Семенович одружений з Риммою Володимирівною Зеленською, інженером за фахом. Їхній син Володимир народився 1978 року в Кривому Розі. Сім’я завжди жила скромно, у звичайній квартирі, зберігаючи принципи праці та освіти. Батьки відмовлялися від пропозицій переїхати ближче до Києва, віддаючи перевагу звичному життю в рідному місті.
Ці цінності — дисципліна, системність, чесність — відчутно вплинули на формування характеру сина. У складні моменти Олександр Семенович підкреслював, що син бореться з системою, яку будували десятиліттями, і підтримував його шлях.
Науковий доробок і визнання
За плечима професора — понад 140 наукових публікацій, співавторство в монографіях, участь у міжнародних конференціях. Серед тем: автоматизація підрахунку запасів, моделювання кар’єрів, програмне забезпечення для коректувальних розрахунків. Він виконував гранти, зокрема від Президента України, та міжнародні госпдоговірні теми.
У 2023 році йому призначили стипендію Кабміну за заслуги у вищій освіті. Раніше були дискусії щодо довічної стипендії, які сам Олександр Семенович коментував спокійно: йому особисто нічого не треба.
Вплив на сучасність
Сьогодні, у 78 років, Олександр Семенович продовжує працювати, викладати та розвивати кафедру. Його алгоритми та підходи застосовуються на українських підприємствах, а досвід у Монголії став прикладом міжнародної співпраці в науці. Для студентів він — живий доказ того, що технічна інтелігенція може змінювати промисловість і передавати знання далі.
Його історія нагадує, як тиха, наполеглива праця вченого створює фундамент для більших змін — у промисловості, освіті та навіть у долях цілих країн. У Кривому Розі, де руда й досі диктує ритм, Олександр Семенович Зеленський залишається символом інженерної школи, яка витримує будь-які випробування.