Ігор Юрійович Садохін — полковник Служби безпеки України, який з 2016 року обіймав посаду помічника начальника управління СБУ в Херсонській області та керував місцевим Антитерористичним центром. Саме його ім’я стало одним із символів швидкого падіння півдня України на початку повномасштабного вторгнення. За даними офіційних осіб і журналістських розслідувань, саме він міг передати ворогу критично важливу інформацію про мінні поля та координати українських сил.
Народився 12 листопада 1973 року, мав вищу освіту і довгі роки служив у системі СБУ. Його кар’єра на Херсонщині збіглася з періодом постійної напруги через близькість до окупованого Криму. Затримання 2 березня 2022 року в Чернівцях за підозрою в державній зраді відкрило низку питань про стан контррозвідки в регіоні напередодні війни. Станом на зараз публічного вироку немає, а справа залишається закритою для широкого загалу.
Посада Садохіна давала доступ до мобілізаційних планів, оборонних документів і сітки мінних загороджень. За словами голови Херсонської обласної ради Олександра Самойленка, саме ця людина могла видати ворогу повну карту мінних полів і координувати російську авіацію під час евакуації колони місцевого управління СБУ.
Ранні роки та кар’єра в системі СБУ
Ігор Юрійович Садохін народився в 1973 році. Деталі його дитинства та юності залишаються майже невідомими — типова ситуація для офіцерів спецслужб, чия біографія часто має гриф секретності. Відомо лише, що він отримав вищу освіту і пройшов довгий шлях служби в структурах безпеки.
З 2016 року його ім’я міцно пов’язане з Херсонщиною. Тоді він став помічником начальника управління СБУ в області з координації антитерористичної діяльності і фактично очолив регіональний Антитерористичний центр. Ця структура відповідала за міжвідомчу координацію у сфері запобігання диверсіям і терористичним загрозам. У регіоні, який межував з анексованим Кримом, роль такої людини була критичною.
Антитерористичний центр при СБУ існує з 1998 року як постійно діючий орган, що об’єднує сили різних відомств. На місцях працюють координаційні групи. Саме через цю посаду Садохін отримував доступ до всіх ключових документів з оборони області — від схем мінування до планів евакуації і мобілізаційних списків.
За роки служби він увійшов у так званий «пул губернаторів» Херсонщини. Неформальні стосунки з керівниками області будувалися на спільних застіллях. Особливо близькими були контакти з Андрієм Гордєєвим (голова ОДА у 2016 році) та Геннадієм Лагутою (2021 рік). Журналісти місцевого видання «Мост» описували Садохіна як людину, яка вміла організовувати пиятики і швидко знаходила спільну мову з чиновниками, схильними до алкоголю.
Такі неформальні канали часто стають слабким місцем у системі безпеки: інформація, яка звучить за столом, легко виходить за межі службового користування.
Перед війною Садохін жив досить заможно. За даними джерел у СБУ, він володів чотирма-п’ятьма об’єктами нерухомості і незадовго до вторгнення придбав дорогий автомобіль. Відділ внутрішньої безпеки обласного управління мав до нього питання ще за кілька років до 2022-го, проте розбиратися з ними, за словами тих самих джерел, не дозволяли.
Роль Антитерористичного центру та доступ до критичної інформації
Антитерористичний центр у Херсонській області координував роботу СБУ, Нацполіції, ДСНС, прикордонників, військових і місцевої влади. Його завдання — запобігання диверсіям на об’єктах критичної інфраструктури, боротьба з терористичними загрозами і забезпечення готовності до кризових ситуацій.
Саме через цю посаду Садохін мав повний доступ до:
- схем мінних полів на Чонгарському перешийку та інших напрямках;
- мобілізаційних планів області;
- інформації про дислокацію підрозділів;
- змісту розмов з першими особами регіону.
Після 2014 року на Чонгарі та прилеглих ділянках були встановлені мінні поля і заміновані мости. За словами військових, які пізніше давали свідчення, там було близько півтори тисячі мін і п’ять замінованих мостів. У мирний час ці загородження утримувалися в режимі, який дозволяв цивільний рух, але мав стати серйозною перешкодою для наступу.
Коли 24 лютого 2022 року російські війська рушили з Криму, вони рухалися вільними шляхами і завдавали точних ударів. Багато хто з військових і чиновників пізніше пов’язував це саме з витоком інформації про розташування мінних полів.
Події лютого–березня 2022 року
23 лютого 2022 року на закритому засіданні Ради оборони Херсонської області Садохін разом із начальником обласного управління СБУ Сергієм Криворучком запевняв присутніх, що повномасштабного вторгнення не буде. Наступного дня російські колони вже проривалися через Чонгар.
Херсон упав 2 березня. Місто майже не чинило організованого опору. Територіальна оборона в «бузковому» парку була розстріляна з важкої артилерії. Колона херсонського управління СБУ евакуювалася. За словами Олександра Самойленка, саме під час цієї евакуації Садохін нібито координував російську авіацію.
Того ж дня, 2 березня 2022 року, полковника затримали в Чернівцях. Більшість його колег виїхали раніше. Той факт, що Садохін опинився саме там, викликав додаткові питання.
Після затримання президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Криворучка з посади начальника управління і позбавив його генеральського звання. Щодо самого Криворучка пізніше з’явилася інформація, що він формально залишається в лавах СБУ, але відсторонений від будь-яких завдань і не має доступу до секретної інформації.
Звинувачення та розслідування
Основні пункти підозри, які озвучували публічно:
- багаторічна робота на російські спецслужби (за деякими оцінками, з оплатою близько 2000 доларів на місяць);
- передача карти мінних полів, що дозволила ворогу обійти загородження;
- координація авіаударів під час евакуації колони СБУ;
- витік мобілізаційних і оборонних документів через неформальні канали.
Джерела в СБУ стверджували, що Садохін працював на російську розвідку кілька років. Внутрішня безпека мала до нього претензії, але вони не були реалізовані.
Слідство від самого початку було закритим. Деталі вербування, канали передачі інформації та конкретні докази залишаються невідомими широкому загалу. Державна зрада за українським законодавством передбачає покарання аж до довічного ув’язнення.
Станом на 2026 рік публічного вироку немає. У деяких реєстрах Садохін фігурує як особа, оголошена в розшук. Це може свідчити про складність справи, відсутність достатньої доказової бази для відкритого суду або процесуальні особливості, пов’язані з чутливістю матеріалів.
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 12.11.1973 | Народження Ігоря Юрійовича Садохіна | Початок біографії |
| 2016 | Призначення помічником начальника УСБУ Херсонщини, керівник АТЦ | Отримання доступу до ключових документів |
| 23.02.2022 | Запевнення на Раді оборони області, що вторгнення не буде | Останні години перед війною |
| 02.03.2022 | Захоплення Херсона. Затримання Садохіна в Чернівцях | Початок кримінального провадження |
| Червень 2022 | Публічні заяви Олександра Самойленка про роль Садохіна | Винесення справи в публічну площину |
| 2023–2026 | Відсутність публічного вироку, згадки про розшук | Справа залишається закритою |
Ширший контекст: чому Херсонщина впала так швидко
Швидке захоплення півдня України — результат багатьох факторів. Чисельна перевага російських військ на цьому напрямку сягала 15–17 разів. Українські підрозділи не мали юридичних підстав повноцінно готуватися до оборони в «мирний час». Мінування обмежувалося певними ділянками, а сили прикриття були мінімальними.
Проте фактор зради не можна відкидати. Коли противник точно знає, де розташовані мінні поля, і рухається вільними шляхами, а українські колони отримують точні удари з повітря — це вже не лише питання співвідношення сил.
Справа Садохіна стала частиною ширшої хвилі перевірок у СБУ після початку великої війни. Кілька високопоставлених офіцерів у різних регіонах опинилися під підозрою. Чистки тривали кілька років. Водночас багато питань залишаються без публічних відповідей: хто саме вербував, через які канали передавалася інформація, чому внутрішня безпека не спрацювала раніше.
Справа Ігоря Садохіна — це не просто історія однієї людини. Це дзеркало системних проблем, які накопичувалися роками: неформальні зв’язки між силовиками і місцевою владою, слабка контррозвідка всередині власних структур, відсутність жорсткого контролю за доступом до критичної інформації.
Станом на зараз розслідування подій перших днів війни на півдні України продовжується. Державне бюро розслідувань і СБУ накопичили величезний масив матеріалів. Частина з них стосується саме ролі окремих посадовців у тому, що російські війська так швидко опинилися в Херсоні.
Ігор Садохін залишається фігурою, навколо якої досі багато запитань. Його історія нагадує, наскільки тонка межа між службовим обов’язком і зрадою, і як дорого країна може заплатити за слабкість у власних рядах.