Головна ознака запалення червоподібного відростка — біль, який починається навколо пупка або у верхній частині живота, а протягом кількох годин зміщується в праву нижню ділянку і стає постійним. Він посилюється при ходьбі, кашлі, зміні положення тіла і майже ніколи не проходить сам по собі. Паралельно з’являються втрата апетиту, нудота, одноразове блювання та субфебрильна температура.
Діагностика спирається на характер міграції болю, локальну болючість у точці МакБерні та симптоми подразнення очеревини. У дітей, вагітних і людей похилого віку картина часто буває стертою, тому будь-який наростаючий біль у животі потребує огляду хірурга протягом кількох годин.
Самостійні спроби «перевірити» апендицит вдома мають лише орієнтовне значення. Вони не замінюють фізикального обстеження, аналізу крові та, за потреби, ультразвукового чи комп’ютерного дослідження.
Апендицит — запалення червоподібного відростка сліпої кишки. Просвіт відростка перекривається каловим каменем, лімфоїдною тканиною чи рідше стороннім тілом. У замкненому просторі швидко розмножуються бактерії, стінка набрякає, тиск зростає, порушується кровопостачання. Без лікування процес може перейти у гангрену та перфорацію з розвитком перитоніту. За оцінками, протягом життя з цим стикається приблизно 7–9 % людей, найчастіше у віці від 10 до 30 років.
Класична послідовність появи симптомів
У половині випадків захворювання розвивається за передбачуваною схемою. Спочатку виникає тупий, розлитий біль навколо пупка або в епігастрії. Він може сприйматися як наслідок переїдання чи метеоризму. Через 2–6 годин біль стає чіткішим і переміщується в праву здухвинну ділянку — це явище називають симптомом Кохера-Волковича. На цьому етапі біль уже постійний, ниючий або ниючо-ріжучий, і посилюється при будь-якому струсі черевної стінки.
Втрата апетиту з’являється рано, часто раніше за біль. Нудота та одно- або дворазове блювання зазвичай настають після початку больового синдрому. Температура тіла піднімається до 37,2–38,0 °C. Висока лихоманка (понад 38,5 °C) частіше вказує на вже розвинені ускладнення. Випорожнення можуть затримуватися, хоча у дітей іноді спостерігається одноразовий рідкий стілець.
Якщо біль спочатку зменшився, а потім різко посилився і поширився по всьому животу, це може свідчити про перфорацію відростка. Такий перебіг потребує негайної госпіталізації.
Характер болю та його особливості
Біль при апендициті рідко буває переймоподібним. Він наростає поступово або хвилеподібно, але не зникає повністю. Пацієнти часто помічають, що будь-який рух — ходьба, кашель, сміх, глибокий вдих — підсилює дискомфорт. Багато хто мимоволі лежить на правому боці з підтягнутими ногами, намагаючись зменшити натяг очеревини.
Локалізація максимальної болючості відповідає точці МакБерні — місцю на межі зовнішньої та середньої третини лінії, що з’єднує пупок із правою передньою верхньою остю клубової кістки. При натисканні в цій зоні біль різко посилюється. Якщо лікар повільно натискає пальцями на черевну стінку, а потім різко відпускає руку, виникає сильний біль — це позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, ознака подразнення парієтальної очеревини.
Інші клінічні ознаки, які оцінює хірург:
- симптом Ровзінга — біль у правій здухвинній ділянці при поштовхоподібному натисканні в лівій;
- псоас-симптом — посилення болю при пасивному розгинанні правої ноги в кульшовому суглобі (характерний для ретроцекального розташування відростка);
- симптом Обтуратора — біль при внутрішній ротації зігнутої в коліні правої ноги (тазове розташування);
- симптом Сітковського — посилення болю при повороті з правого боку на лівий.
Ці тести виконують лише лікарі. Самостійне сильне натискання чи стрибки можуть лише посилити запалення і не дають достовірної інформації.
Супутні прояви та загальний стан
Крім болю майже завжди присутні загальні ознаки інтоксикації. Язик стає сухим, з білуватим нальотом. Пульс прискорений, іноді не відповідає рівню температури. Живіт у правій половині може бути напруженим (дефанс м’язів). При аускультації перистальтика спочатку збережена, пізніше послаблюється.
Лабораторно найчастіше виявляють лейкоцитоз понад 10×10⁹/л зі зсувом формули вліво (збільшенням частки нейтрофілів). Однак нормальний аналіз крові не виключає апендицит, особливо на ранніх стадіях або у людей похилого віку.
Атипові форми: коли картина не класична
Приблизно у 40 % пацієнтів симптоми відхиляються від класичної схеми. Це залежить від анатомічного положення відростка, віку та супутніх станів.
При ретроцекальному розташуванні біль може відчуватися у попереку чи правому боці, а перитонеальні симптоми слабко виражені. Тазовий апендицит іноді маскується під цистит або гінекологічну патологію — з’являються тенезми, дизурія, біль над лобком. Підпечінкове положення дає біль у правому підребер’ї, що нагадує холецистит.
У дітей молодшого віку захворювання прогресує швидше. Дитина стає млявою, відмовляється від їжі та ігор, підтягує ноги до живота, плаче при спробі торкнутися правої половини живота. Температура часто вища, ніж у дорослих, можлива діарея. Через нездатність точно описати відчуття перфорація настає частіше.
У вагітних матка зміщує сліпу кишку вгору. Біль локалізується вище, іноді під ребрами. Напруження м’язів передньої черевної стінки слабке через її розтягнення. Нудоту легко сплутати з токсикозом. У другому і третьому триместрах діагностика особливо складна, а ризик перфорації вищий.
У людей похилого віку симптоми стерті. Біль помірний, температура може залишатися нормальною, м’язовий захист слабкий через атрофію. Через це пацієнти пізніше звертаються по допомогу, і частка ускладнених форм значно зростає.
Диференційна діагностика
Біль у правій нижній частині живота зустрічається при багатьох станах. Нижче наведено порівняння основних відмінностей.
| Стан | Характер болю | Ключові відмінності |
|---|---|---|
| Гострий апендицит | Міграція від пупка до правої здухвинної ділянки, постійний, посилюється при русі | Анорексія, субфебрилітет, позитивні перитонеальні симптоми |
| Гастроентерит | Розлитий, спастичний | Багаторазове блювання і діарея передують болю, немає локальної болючості |
| Пієлонефрит / сечокам’яна хвороба | Поперек, іррадіація в пах | Дизурія, зміни в аналізі сечі, позитивний симптом Пастернацького |
| Гінекологічна патологія (аднексит, апоплексія, позаматкова вагітність) | Низ живота, часто двобічний або зі зміщенням | Зв’язок із менструальним циклом, кров’янисті виділення, позитивний тест на вагітність |
| Гострий холецистит | Праве підребер’я, іррадіація в лопатку | Зв’язок із жирною їжею, позитивний симптом Мерфі |
Дані таблиці узагальнюють клінічні спостереження та рекомендації.
Що робити при підозрі та чого категорично уникати
При появі болю, який мігрує вправо вниз, супроводжується нудотою, втратою апетиту і наростає протягом кількох годин, необхідно викликати швидку допомогу або самостійно звернутися до приймального відділення хірургічного стаціонару. Не варто чекати «до ранку» чи сподіватися, що «само мине».
До огляду лікаря заборонено приймати знеболювальні, спазмолітики, жарознижувальні, проносні та ставити клізми. Ці засоби маскують клінічну картину і ускладнюють діагностику.
Не можна гріти живіт. Тепло прискорює розвиток запалення і підвищує ризик перфорації. Їжа та рідина до рішення лікаря також обмежуються.
У стаціонарі лікар проведе огляд, оцінить перитонеальні симптоми, призначить загальний аналіз крові, аналіз сечі, тест на вагітність (у жінок репродуктивного віку). При сумнівній клінічній картині виконують ультразвукове дослідження або комп’ютерну томографію. Ультразвук безпечніший для дітей і вагітних, КТ має вищу точність у дорослих.
Для орієнтовної оцінки ймовірності іноді використовують шкалу Альварадо. Вона враховує міграцію болю, анорексію, нудоту, локальну болючість, rebound-симптом, температуру та лабораторні показники. Бал нижче 5 робить діагноз малоймовірним, 7 і вище — досить вірогідним. Однак остаточне рішення завжди залишається за клініцистом.
Своєчасне хірургічне втручання (апендектомія, найчастіше лапароскопічна) дозволяє уникнути важких ускладнень. При неускладненому процесі летальність мінімальна. При перфорації та розлитому перитоніті ризик значно зростає, особливо у дітей молодшого віку та людей похилого віку.
Розуміння типової динаміки болю і супутніх симптомів дає можливість не пропустити момент, коли допомога ще може бути простою і ефективною. Будь-який гострий або наростаючий біль у животі, особливо з боку правої нижньої частини, заслуговує на професійну оцінку в найкоротший термін.