Mon. Nov 23rd, 2026
Київ шукає мільярд на переправи через Дніпро після ударів по мостах

Восени 2026 року Росія здійснює одну з найжорстокіших хвиль атак на українські міста. Під ударами опиняється й Київ: ракети та безпілотники влучають у житлові будинки в історичному центрі, храми, посольства та університети. Окремою ціллю стали мости через Дніпро — Південний, Північний, Подільсько-Воскресенський і Дарницький. Ворог намагається порушити транспортне сполучення між лівим і правим берегами столиці, фактично розділивши місто навпіл.

Рух мостами ускладнений, на під’їздах утворюються кілометрові затори. Тисячі киян змушені витрачати значну частину дня, щоб дістатися на роботу або повернутися додому. «В день мінус 5 годин туди і назад. Якщо брати в день, то більше 300 грн. На жаль, такий колапс», — розповідає один із мешканців столиці. Найшвидшим способом дістатися іншого берега залишається метро, однак надземна частина червоної гілки під час повітряної тривоги не працює, а зелена гілка через Дніпро взагалі не курсує.

Мешканці лівого берега чекають на офіційну інформацію про відновлення руху метро через міст. Влада тим часом обіцяє створити альтернативні шляхи сполучення. Йдеться про урядовий проєкт, на реалізацію якого Києву необхідно знайти близько мільярда гривень. Серед запропонованих рішень — понтонні переправи, тунель під Дніпром та реорганізація міського трафіку.

Понтонні переправи та застереження експертів

Перша ідея — облаштувати через Дніпро понтонні переправи. Це технологія, яку традиційно використовують військові. Такий перехід можна зібрати буквально за кілька годин, він здатний витримувати значні навантаження, а пошкоджені елементи відносно легко ремонтувати. Одну з таких переправ, імовірно, вже почали споруджувати. Точне місце будівництва не розголошують, однак про сам проєкт уже повідомляла влада. Причому йдеться не про одну переправу, а про декілька. За задумом столичної влади, вони мають допомогти розвантажити пошкоджені мости.

Водночас експерти застерігають: військова технологія не обов’язково підходить для масового цивільного руху. Військовий експерт Іван Ступак звертає увагу на те, що на понтонних переправах водії можуть створювати затори навіть через звичайні дорожні ситуації — наприклад, коли хтось не пропускає іншу машину або транспортний засіб ламається. «Тут на дорогах наші водії не завжди можуть впоратися, пропустити один одного. Для цивільних це точно не підходить. Військові? Питань нема. Розгорнули понтонну переправу, буквально година-дві переправилися, згорнули її і потім в іншому місці десь розвернули», — пояснює експерт.

Він наголошує, що понтонні конструкції залишатимуться вразливими для російських атак. Якщо ворог виявить переправу з повітря та завдасть удару в момент, коли нею рухатимуться цивільні автомобілі, наслідки можуть бути катастрофічними. Ступак застерігає: у разі влучання машини можуть перекинутися, люди опиняться затиснутими всередині, а транспортні засоби підуть під воду. Тому, на його думку, використання понтонів для цивільного руху створює надто великі ризики.

By Надія Степаненко

Надія пише для trn.ua про новини галузі та зміни в правилах для водіїв і перевізників. Її цікавить, як нові постанови й закони працюють на практиці: що доведеться оформлювати, скільки це коштуватиме і де чекають штрафи. Живе в Умані, а в дорозі любить слухати аудіокниги.